призначати

I = призначити
1) (ціну за певний товар, якусь послугу тощо), просити, правити, заправляти, заправити; гилити (надто високу ціну)
2) (ліки, лікувальні процедури, режим), приписувати, приписати
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… …   Український тлумачний словник

  • призначати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • визначати — а/ю, а/єш і рідко визна/чувати, ую, уєш, недок., ви/значити, чу, чиш, док., перех. 1) Встановлювати, розпізнавати що небудь за певними ознаками. || Обчислюючи, вимірюючи і т. ін., знаходити певну величину, місце і т. ін. 2) Розкривати сутність… …   Український тлумачний словник

  • оцінювати — юю, юєш, недок., оціни/ти, оціню/, оці/ниш і оцінува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Призначати ціну чому небудь, визначати вартість чогось. •• Оці/нювати (оціни/ти, оцінува/ти) го/лову чию призначати винагороду за спіймання кого небудь. 2)… …   Український тлумачний словник

  • перепризначати — а/ю, а/єш, недок., перепризна/чити, а/чу, а/чиш, док. 1) Призначати щось або когось повторно, вдруге. 2) Звільняти когось з однієї посади і призначати на іншу …   Український тлумачний словник

  • приділяти — я/ю, я/єш, недок., приділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) кому, чому, для кого – чого.Віддавати, присвячувати кому , чому небудь певний час. || тільки кому, чому. Надавати певне місце кому , чому небудь у розповіді, літературному творі і т.… …   Український тлумачний словник

  • переводити — I = перевести 1) (змінювати місце розташування когось / чогось), переміщати, переміщувати, перемістити; перебазовувати, перебазувати (на нову базу); відводити, відвести (про військові частини на нову позицію, у тил тощо); переганяти, перегонити,… …   Словник синонімів української мови

  • акредитувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Давати кому небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій. 2) дипл. Призначати кого небудь дипломатичним представником в іншій державі. 3) Надавати повноваження журналістам та… …   Український тлумачний словник

  • відкладати — а/ю, а/єш, недок., відкла/сти, аду/, аде/ш і діал. відложи/ти, ожу/, о/жиш, док., перех. 1) Класти що небудь у той або інший бік, окремо від когось – чогось. 2) Залишати, зберігати що небудь з певною метою. || Виділяти, призначати для чого небудь …   Український тлумачний словник

  • заміняти — I я/ю, я/єш і замі/нювати, юю, юєш, недок., заміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) що.Використовувати, вживати, ставити і т. ін. замість чого небудь щось інше. || Виявляти одні почуття, настрої і т. ін. замість інших. || кого. Замість одного… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.